Внаслідок знайомства на конференції CRDF  “Сучасні проблеми теорії м'якої речовини” у 2000 р., науковець львівського Iнституту фізики конденсованих систем НАН України Андрій Швайка та американський професор Дж. Фрірікс  вирішили розпочати спільні дослідження з непружнього розсіяння світла.  Наукові експерименти вчених  були підтримані грантом CRDF в рамках Програми спільних наукових проектів у 2002 році та заохочені до продовження подальших досліджень новим грантом у 2006 році.

    Обидва проекти стосуються теоретичного опису непружнього розсіяння світла, включно з рентгенівськими променями на електронних збудженнях для широкого ряду матеріалів, що становить одну з  найскладніших проблем у фізиці твердого тіла, оскільки при описі таких систем теорія на сьогодні відстає від експерименту. Поєднуючи досвід української й американської команд, дослідникам  вдалося знайти експериментальне розв’язання загальної проблеми, враховуючи усі суттєві типи розсіяння.

      За першим грантом вченими було здійснено розробку нового формалізму для опису непружнього розсіяння, який водночас може застосовуватись і у з'ясуванні інших наукових питань з галузі фізики; та виконано ряд експериментів з резонансного непружнього розсіяння світла для широкого ряду матеріалів. Вперше в рамках одного теоретичного підходу вдалося описати усі суттєві типи розсіяння: нерезонансні, резонансні та змішані.

       Грантова підтримка CRDF дозволила групі Андрія Швайки опублікувати результати своїх досліджень у чотирьох наукових виданнях за кордоном  та підтримати розвиток наукового потенціалу молодих українських вчених, що були залучені  до проекту (всі дослідники, крім наукового керівника, за віком молодші 35 років). У межах проекту також було встановлено партнерські зв'язки Інституту фізики конденсованих систем з  Університетом Ватерлоо (Канада), Хорватським Інститутом фізики (Загреб, Хорватія), та рядом американських науково-дослідних інституцій (Університети Джорджтаун, Цинцинаті), які надають допомогу у виконанні розрахунків для низькорозмірних систем методом динамічного кластера та  аналізуванні спектрів резонансного розсіяння.

У межах проекту грантова підтримка CRDF також допомогла покращити обчислювальну базу інституту,  закупити комп'ютери та необхідне програмне забезпечення для продовження фундаментальних досліджень у практичних експериментах.  

     

      За поточним грантом група розробляє повний і послідовний підхід до опису процесів непружньої взаємодії світла та рентгенівського випромінювання з електронної підсистемою різних сполук. На підставі таких досліджень вчені  сподіваються встановити швидкі та ефективні обчислювальні алгоритми для розрахунку спектру дірки атомного остову, яка утворюється внаслідок вибивання рентгенівським фотоном електрона з глибинного рівня у валентну зону чи зону провідності, та процесів екранування дірки атомного остову електронами провідності.

Related Link